Дифенбахія

       Дифенбахія (Dieffenbachia) – рослина родини ароїдні. В залежності від джерела до складу роду входить 30-40 видів рослин. Батьківщиною цих трав'янистих багаторічників є тропічні зони Америки. Названий рід був в честь Дифенбаха – німецький ботанік 19 століття.
      Диффенбахія – вічнозелені рослини з потужним стовбуром і гарними листами, за які рід і цінується в культурі. В залежності від виду у Дифенбахії відрізняється забарвлення листя: біле, зелене, зі смугами, плямами, окантовкою і багато інших різних сортів і форм. Якщо умови підходящі, а догляд належний, то Дифенбахія може зацвісти – виражена квітка качаном, обгорненого зеленувато-білим покривалом.
      Дифенбахія дуже популярна рослина, що вирощується в кімнатних умовах, але при цьому досить вимоглива до умов догляду. Рослина вимагає регулярного поливу і обприскування, не любить протяги і різких перепадів температур. Купуючи Дифенбахію, потрібно звернути увагу на отруйність молочного соку рослини – викликає роздратування шкіри, а при попаданні в порожнину рота викликає німоту. В залежності від виду і сорту Дифенбахії виростають до 1-2 метрів у висоту буквально за 5 років.

      Дифенбахія – догляд:

     Освітлення:

     Дифенбахії не підходять для вирощування на південних вікнах, оскільки ці рослини не люблять прямі сонячні промені. Видам із строкатим листям потрібно більше яскравого розсіяного світла, ніж видам із зеленим, оскільки при нестачі світла листя втрачає свій малюнок і декоративність. Зеленолисті види відмінно почувають себе в глибині кімнати, але для цього може знадобитися додаткове штучне освітлення.
Температура:
      Дифенбахії дуже погано реагують на протяги і на різкі перепади температури. У весняно-літній період рослині необхідна температура від 21 до 25 градусів. В зимовий період Дифенбахію утримують при температурі не нижче 15 градусів, а оптимальною є температура 19-20 градусів.
Полив.
     Воду для поливу Дифенбахії беруть м'яку, дають їй постояти протягом доби перед поливом. Взимку і восени поливають акуратно, через пару днів після висихання верхнього шару грунту. З весни і впродовж літа поливають рясно, намагаючись не залити рослину, але й не даючи земляному кому повністю просохнути. Дифенбахія скидає листя при надлишку вологи в грунті.
Вологість:
     Для нормального росту рослини їй потрібно створити відповідні умови. Необхідно регулярне обприскування, і щотижневе миття листя. Якщо є можливість, то Дифенбахії можна влаштовувати літній душ, попередньо закривши грунт в горщику целофановою плівкою. Якщо розміри рослини не дозволяють обмивати рослину в душі, то листя потрібно протирати мокрою м'якою тканиною.
Підживлення:
     У період активного росту (навесні і влітку) Дифенбахії удобрюють тричі на місяць половинним обсягом добрива від зазначеного виробником. Обирайте тільки ті добрива, до складу яких не входить вапно. При підживленні рослини органічними добривами потрібно пам'ятати, що сорти з білими листям можуть позеленіти (впливає надлишок азоту), тим більше при недостатній кількості світла. Такі сорти підгодовують тільки мінеральними добривами не частіше одного разу на три тижні.
Опадання листя:
     Оскільки рослина з часом оголюється – скидає нижнє листя, – то Дифенбахію час від часу омолоджують: верхня частина рослини зрізається на пару сантиметрів нижче вузла, після чого потрібно змити молочний сік, протерти зріз насухо серветкою і припудрити товченим вугіллям. На стовбурці, що залишився виростуть молоді рослини.
Пересадка:
      Пересаджувати Дифенбахію потрібно тільки після того, як коріння повністю заповнило горщик. Оптимальний час для пересадки: з кінця зими до кінця весни. При активному і швидкому рості може знадобитися пересадка влітку – в цей час Дифенбахію краще перевалити, не турбуючи земляний ком. І перевалку, і пересадку здійснюють в горщик трохи більшого розміру, дренаж насипають новий. Грунт повинен бути повітро- і водопроникним. Якщо волога буде затримуватися в субстраті, то коріння відмирає, а від поширюваної інфекції на листі з'являються плями. Субстрат складають слабокислий – 4 частини листової, по дві частини верхового торфу і різаного сфагнуму, одна частина піску. Бажано додати в субстрат терте деревне вугілля. На дно горщика потрібно насипати керамзит, щоб зайва волога не затримувалася в грунті.
Розмноження живцями:
      Коли рослина починає оголятися (опадають нижні листки), її можна розмножувати верхівковими живцями. Для цього верхівку рослини з листям зрізають до оголеного стебла (на пару сантиметрів нижче верхнього вузла). Верхівковий живець укорінюють в піску, сфагнумі, суміші з рівних частин піску і торфу або у воді. Ємність з черешком ставлять в місце з яскравим світлом (але обов'язково без прямих променів сонця), температуру підтримують на рівні 22-24 градусів, регулярно обприскують і протирають листя вологою м'якою губкою. У горщик молоду рослину висаджують, коли коріння виросте до двох-трьох сантиметрів.
Дайте очам відпочити від читання
      Рештки стебла можна нарізати на шматочки, що складаються з одного вузла, а пеньок залишити в грунті, тоді з нього теж піде один пагін (потрібно залишити один вузол на пеньку). Нарізані частини стовбура підсушують протягом двох днів, після чого саджають в пісочно-торф'яну земляну суміш в горизонтальному положенні, накривають поліетиленовою плівкою і підтримують температуру на рівні 25 градусів (краще використовувати нижній підігрів). Коли у живців з'являться корені, їх пересаджують в один з двох підходящих субстратів: перший – по 4 частини торф'яної і листової землі, 2 частини перегнійної і 1 частина піску, другий – такий же, який використовується при пересадці (описаний вище).

     Отруйність:

     Молочний сік рослини при потраплянні на шкіру може викликати роздратування, а при попаданні на слизові оболонки рота – пухлина залоз та язику. Працювати з рослиною потрібно акуратно. При пересадці або розмноженні рослини потрібно користуватися гумовими рукавичками, і завжди мити руки з милом після контакту з рослиною.